Эмоции и эмоциональный интеллект ребенка

В последнее время в моём пространстве постоянно всплывает тема эмоционального интеллекта в том или ином виде – то статья, то бизнес завтрак с Катрусей Пилипчук, то тренинги. И если материалы я могу бегло просмотреть, то на мероприятие необходимо выделить время.

И вот, когда в очередной раз меня «стукнула» вселенная объявлением в нашей Школе Монтессори, я уже решила бежать не ОТ него (эмоционального интеллекта), а К нему 🙂

Итак, лекция от моих любимых Юли Бойко и Юли Малеванной – психологов, практикующих бодинамику и арт-терапию. Как правило, на лекции к ним я хожу даже не читая тему, у них мне интересно ВСЕГДА! Поэтому отдельное им спасибо за вклад в моё развитие.

Эмоции и эмоциональное развитие детей на практике у Алёны Поповой

Итак, как мы с мужем сейчас развиваем эмоциональный интеллект наших детей (обе Юли подтвердили, что мы на верном пути 🙂 ):

  1. В детской комнате уже долгое время висит схема эмоций, на которую до поры до времени дети не обращали внимания

Эмоции

  1. В последнее время я стала вечером, анализируя с малышами наш день, интересоваться также, а какие же эмоции мы испытывали. И зачитывать некоторые эмоции из списка на фото, которые могли бы подойти. При этом малыши сами поддерживают ту или иную эмоцию и говорят, испытали ли они ее или нет.

Психологи же порекомендовали мне сделать апгрейд нашей игры с эмоциями.

  1. Спрашивать детей, что они чувствуют внутри себя, испытывая ту или иную эмоцию (сжимаются, вибрируют, дрожат, сгибаются, распирает и т.п.).
  2. И какой накал у этой эмоции – например, такой маленький, как холмик или большой, как гора.

Теория от психологов: Базовые эмоции

Юли рассказали, что по бодинамике (но +/- и во всех направлениях психологии) существует 7 базовых эмоций:

  1. Страх
  2. Злость
  3. Грусть
  4. Стыд
  5. Отвращение
  6. Радость
  7. Чувственность в раннем возрасте/сексуальность в более старшем

Все остальные эмоции – это коктейль из базовых.

Для того чтобы развивать эмоциональный интеллект ребенка, родитель сам должен:

  1. Уметь различать собственные эмоции (что происходит внутри меня?).
  2. Уметь управлять собственными эмоциями (как я проживаю эмоцию? Сколько этой эмоции я могу выдержать?).
  3. Уметь различать эмоции других людей.
  4. Уметь встречать эмоции других людей.

Кроме всего прочего, мы должны научиться разделять саму эмоцию от действия, следующего вместе с нашими эмоциями. Например, гнев/крик/желание ударить и т.п. Даже если вы неправильно отреагировали на свою эмоцию в присутствии ребенка, нелишним будет после на «холодную голову» обсудить с ним ситуацию. Извиниться, сказать, что «я почувствовала страх, поэтому накричала». И это будет ваш личный пример, которому со временем начнет следовать и ребенок.

Помните сами и учите детей, что не бывает единственно верных решений. У нас всегда есть выбор, который предопределяет последствия.

Еще одно утверждение, с которым я полностью согласна, но которое не все родители осознают:

«Мы рожаем детей не для того, чтобы нас любили, а для того, чтобы НАМ БЫЛО КОГО ЛЮБИТЬ»

Автор: Алёна Попова

circleМНЕНИЕ: Катерина Пилипчук,

засновник Центру освіти Майбутнього Family 3.0

Емоційний інтелект — це в першу чергу здатність усвідомлювати, яку інформацію несе тобі емоція яку відчуваєш саме ти і як тобі потрібно діяти, щоб задовільнити первинну его-потребу людини, яка змушує тебе цю емоцію переживати.

Погоджуюсь, що для того, щоб підвищувати емоційну грамотність своїх дітей — потрібно працювати над власним рівнем емоційної компетенції. Тому рекомендую батькам для початку оволодіти найпростішою навичкою — перемикання емоції зі знаком мінус на дію зі знаком плюс.

+Емоція зі знаком плюс

Емоція зі знаком плюс нас завжди притягує до об’єкту, з яким вона пов’язана і тому ми прив’язані до тих, кого любимо, з чого радіємо, від чого отримуємо насолоду чи до чого відчуваємо інтерес.

— Емоції зі знаком мінус

Емоції зі знаком мінус — це всі емоції що по шкалі емоційних тонів знаходяться нижче ніж «спокій», який вважається «нульовим меридіаном емоцій», — природньо відштовхують від об’єкту, що їх викликав.

Та, уявіть, якщо б ми чи наші діти керувались цим природньо-інстинктивним механізмом у своїй поведінці?

Ми б уже давно не бачили своїх дітей поруч, а вони нас. Значить, на якомусь етапі хтось з нас — чи ми чи наші діти, — все ж перемикаємо свої негативні емоції на дії зі знаком «плюс» та наші взаємини продовжують існувати. Щоб не пускати все на самоплин, в нас є здатність діяти з усвідомленням, яка допомагає усвідомлювати не лише власну емоцію, а й аналізувати що могло спричинити виникнення такої емоції у Вас, а також — що найголовніше у взаєминах з близькими — усвідомлювати, що викликало таку поведінку у Вашої дитини і що справді Ваша дитина намагається від Вас отримати. Виділяють 4 емоції зі знаком мінус, які найчастіше переживають батьки у спілкуванні зі своїми дітьми, а саме:

  • роздратування,
  • гнів/злість
  • жалість
  • образа/біль

В момент переживання однієї з цих чотирьох емоцій:

  1. Подумайте «Моя дитина намагається Мені щось сказати чи показати». Це дасть Вам час на те, щоб Ваша реакція на емоцію не була миттєва і Ви уже зміните свою реакцію(іноді радять просто порахувати до 10!)
  2. СПРОБУЙТЕ ПОЧУТИ вашу дитину в цей момент чи ПРОСЛІДКУЙТЕ ЗА ЗМІНАМИ ЇЇ ВИРАЗУ ОБЛИЧЧЯ ЧИ ТІЛА — це також Вам дасть дуже багато інформації, якої ви часто не помічаєте
  3. Скажіть Вашій дитині «Я відчуваю біль, коли ти це робиш, але я люблю тебе, тому не хочу робити так само боляче тобі«. «Це завдає мені болю, тому що….» — Ваші слова про емоції які ви відчуваєте зроблять Вас відкритими до діалогу та як мінімум залишаться у пам’яті Вашої дитини як різні можливі реакції на одну й ту ж емоцію.
  4. Уже у стані спокою, в кінці дня, коли всі емоції відійдуть і ви будете вкладати дітей спати — задайте їм питання — «Дітки, як ви думаєте «А ЧОМУ Я НЕ ПЕРЕЖИВАЛА РАДІСТЬ у той момент, коли злилась на вас чи дратувалась?» Діти спробують дати Вам свою версію. Якщо вона не співпаде з Вашою — поясніть дітям, яка Ваша «установка» чи Ваш життєвий «принцип» повпливали на те, що ви не відчували радості.

Наприклад. Вас роздратувало, що дитина вчасно не зібралась до школи. І ви підганяли цілий ранок — «швидше виходь», «швидше збирайся», «чого ти не слідкуєш за часом». Що би мало відбуватися щоб ви раділи? Мабуть, що Ваша дитина сама зібрала портфель без нагадування, дитина сама одягнула одяг без нагадування, дитина сама слідкувала за часом без нагадування… Отже ваша «установка» чи «принцип» може звучати приблизно так «Дитина у такому-то віці ПОВИННА бути САМОСТІЙНОЮ і сама контролювати свій час та самостійно приймати рішення». Таким чином, виходить, що ви або не допускаєте можливості своїй дитині бути ще по своїй суті дитиною та потребувати Вашої підтримки та любові, допомоги у корекції її життєвого плану та контролю за часом. Або дитина справді не усвідомлює того, що вже переросла вік «дитини» і мама справді вже надає їй свободу самостійно контролювати свій час.

Дозволивши дитині не контролювати це, ви справді надасте їй підтримку, любов якої так «просить» дитина, посилаючи Вам роздратування. А проговоривши це — надасте дитині впевненості та зможете домовитися про те, що від сьогодні — контроль переходити від вас до дитини.

5. В той самий час, говоріть Вашим дітям про ті дії, які ви робите натомість звичайних несвідомих реакцій. «Як рептилія, я здатна у той момент, коли ти мене дратуєш, напасти на тебе, крикнути, висловити своє роздратування у дії. Я ж людина, тому я можу усвідомлювати, що роздратування відчуваю лише я, і тому намагаюсь зрозуміти, що справді ти потребуєш моєї любові. Тому якщо ти колись відчуєш, що я тебе дратую — скажи мені про це і ми зможемо поговорити про це, я тобі скажу, що я хочу від тебе насправді«. Є ще багато технік та рекомендацій, але найголовніших 5:

  • 1. ФІКСУЙТЕ ВАШІ ЕМОЦІЙНІ ПЕРЕЖИВАННЯ ЗІ ЗНАКОМ МІНУС і не дійте як рептилія, а згадуйте, що ви людина
  • 2. СЛУХАЙТЕ, що говорить Ваша дитина та говоріть з нею
  • 3. Фокусуйтесь на Его-потребах людини, що викликає у Вас емоцію зі знаком мінус (его-потреба контролю,его-потреба подобатися, его-потреба бути правим)
  • 4. Знаходьте у собі внутрішні ресурси для задовільненя цих его-потреб
  • 5. Постійно Наповнюйтесь внутрішніми ресурсами любові через наповнення духу, душі, тіла та розуму всім, що Вам приносить радість!

_______________________________________________________________________________

P.S. Уже есть в продаже моя книга «Мама 3.0: Хочу и буду«, где я рассказываю о периоде в жизни женщины от планирования беременности до момента, когда ребенок идет в школу. Вы можете заказать книгу, заполнив форму ниже 🙂

Facebook Комментарии

Оставьте комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *